Культура Окінави
Передмова
Я живу в Окінаві уже три роки. Кожного дня окінавці дивують мене чимось новим, тож я вирішив детально описати культуру Окінави.
Окінава — найпівденніший японський архіпелаг, у реєстрі — остання з 47 префектур (областей) Японії. До вищезгаданої префектури належать 73 острови.
Як Ви уже дізналися з моєї попередньої розповіді, Окінава свого часу була незалежною державою Рюкю, проте завжди зазнавала утисків зі сторони сусідніх імперій. Через це у культурі найпівденнішої і найсвоєріднішої японської провінції дивно переплелося відлуння різних культур — японської, китайської, тайської і навіть індонезійської.
Сьогодні я представлю Вам лише витяги з культури Рюкю, такої незвичайної, колоритної, і... зникаючої.
Проходячи повз окінавські двори, важко не помітити схожі між собою керамічні, глиняні, цегляні і навіть кам’яні статуетки на воротях або на даху.
Це сіси (яп. シサ, shisa) — окінавський оберіг. За окінавськими віруваннями, це собака-лев (щось середнє між собакою і левом), що має силу і може оберігати родину від лиха і нечистої сили. Майже у кожної окінавської сім’ї є свій унікальний сіса з індивідуальними деталями. Розміри сіс варіюються від п’яти сантиметрів до декількох метрів. Унікальними є і їхні пози, і стилі зображення: від грізно-реалістичних до смішних і кумедних.
Звичайний сіса
Фестивалі Еіса
Еіса (エイサー, Eisaa) — це різновид традиційного народного танцю, що сформувався на острові Окінава, Японія. За походженням це ритуальний танець Обон, який виконують молоді люди під час фестивалю Обон, щоб вшанувати духів своїх предків. У 20-му столітті структура і значення танцю Еіса зазнали кардинальних змін і сьогодні він вважається життєво важливою частиною культури Окінави.
Як проходить фестиваль Еіса?
Зазвичай танцюють 20-30 молодих хлопців і дівчат у характерних традиційних костюмах, хоча все частіше у танці беруть участь до кількох сотень чоловік.
Чоловіки виконують енергійний танець, одночасно відбиваючи ритм на барабанах різних розмірів, які тримають у руках.
Жінки виконують повільний старовинний танець під музичний акомпанемент національного окінавського музичного інструмента саншін (у перекладі з японської 三線, Sanshin — “три струни”).
Традиційний костюм танцівниці Еіса — яскраве жовте вбрання з червоно-зеленим орнаментом квітки гібіскуса (гібіскус — один з символів Окінави) і червоний тюрбан, схожий на сомбреро.
Фестиваль Еіса
Висновок
Цього разу я розказав лише основне з культури Окінави, у загальних рисах. Культура Окінави — самобутня, незвична, вражаюча.
Окінавці — дуже щирий, відкритий, гостинний народ, чимось схожий на українців. Але дуже відрізняється від зазвичай серйозних “закритих” японців. Окінава — наче ізольована від решти Японії, але це тільки посприяло її культурному розвитку, як окремої нації.