Геологія
Окінавський архіпелаг
Окінава — острів тектонічного походження, завдовжки 107 км і 31 км завширшки. Південна частина острова (приблизно третина його площі) є низовиною, забудованою містами і американськими авіабазами. Північна частина Окінави (дві третини острова) є височиною, представленою пагорбами, невисокими горами, скелями. Північна частина є лісистою, поодинокі селища трапляються здебільшого на береговій лінії.
Річкова система острова дуже бідна, бо річок практично не існує. Невелика кількість штучних каналів розташована у районах морських портів.
Озера невеликі, їх кількість також недостатня для повного водозабезпечення. Найбільші з них — озера Фукуґамі, Канна, Куіна. Вони розташовані у північній лісистій частині острова.
Озера Окінави
Фукуґамі, Канна, Куіна
Але чому окінавці не турбуються через щорічну посуху? Тому що, з червня до вересня (хоча кожного року інакше) починається сезон тайфунів, який ще називають “п’ ятим сезоном Окінави”.
Тайфун — тропічні циклони в північно-західній частині Тихого океану. Фактично це коловорот сильного вітру (25 м/сек і швидше), що утворюється в океані і супроводжується постійними неймовірними зливами, штормами, повенями і т. д.
Саме тайфуни наповнюють водосховища.
Незважаючи на свою користь, тайфуни є стихійним лихом. Зливи спричинюють повені, сильний вітер ламає дерева, руйнує старі будівлі і комунікації, перекидає автомобілі і знищує плантації.
Один тайфун проходить приблизно протягом тижня, а за сезон тайфунів їх може бути 3-5.
Температура повітря в цей час не знижується, вологість дорівнює ста відсоткам, тому утворюється задушливий парниковий ефект.
Печери
Через високий вміст покладів вапняку в окінавських гірських породах утворилися багато печер. Найбільші з них — у м. Тамаґусуку, на півдні острова, і у м. Урума. Печера у м. Тамаґусуку, Ґьокусендо, завдовжки приблизно 5 км, з них 850 м — відкриті для відвідувачів. У печері чимало прісних та солоних водойм.Вік Ґьокусендо вчені оцінюють у триста тисяч років. Сталактити й сталагміти тут ростуть зі швидкістю 1 міліметр кожні три роки – значно швидше, ніж у інших префектурах. Кажуть, що секретом їхньої швидкості є субтропічний клімат Окінави.
Печера у м. Тамаґусуку вважається найкрасивішою у Східній Азії.
Землетруси
На о. Окінава і сусідніх до неї островах простежується один тип гірської складчастості — примхливі скелі та пагорби, хаотично розкидані та, зазвичай, заввишки невисокі (до 200 м).
Їх утворення зумовили постійні сейсмічні коливання: від кількох сотих до шести-семи балів.
Найчастіше магнітуда землетрусів в Окінаві дорівнює 3-4 балам.
Постійні землетруси на території Рюккюського архіпелагу обумовлені тим, що острів розташований у зоні субдукції, тобто на частині літосферної плити, що занурюється під іншу літосферну плиту у районі розлому. У нашому випадку Філіппінська плита, на якій розташувалася Окінава, занурюється одночасно під дві інші — Євразійську та Амурську плити.
Окінавські пляжі
Як я вже писав вище, на о. Окінава чимало покладів вапняку. Ці поклади утворюють скелясті відроги на узбережжі. Згодом, через накопичення осадових порід та підняття рівня океану, деякі скелі руйнуються і/або зникають під водою, утворюючи вапнякові рифи.
Окінавські пляжі є одними з найкрасивіших у Східній Азії і популярними серед японців з центральної Японії. У розумінні японця “поїхати на Окінаву, щоби відпочити на пляжі” є дуже коштовним відпочинком.