Окінавська залізниця

Кожного дня я дізнаюся про щось нове, і цього разу Окінава мене здивувала.

Працівники станції Кадена

Усім привіт! Недавно я відвідав Префектуріальний Музей у м. Наха, Окінава. Там було чимало цікавих експонатів на тему історії, культури і побуту, географії і біології островів Рюкю, і серед усього іншого я знайшов дуже цікавий матеріал. В Музеї показували чорно-білі світлини Окінавської залізниці.

І так, це було для мене дійсно ВЕЛИЧЕЗНИМ відкриттям.

Як я вже писав раніше, ніякого іншого громадського транспорту, крім автобусів, на Окінаві нема (як виняток можна вважати монорельс, але надземні потяги їздять тільки у м. Наха). Тож звідки взялися старовинні фото з паровозами? Я почав шукати інформацію про окінавську залізницю.

Як виявилося, залізниця тут справді була. Насправді це була вузькоколійка, навіть її назва - keiben tetsudō  - означає «легка залізниця»; ширина рейки становила 2 фути 6 дюймів, або 76 см. Залізниця почала працювати 1914 року.

На момент 1943 року на острові були 4 лінії:

• Наха – Йонабару ( лінія Йонабару , 9,4 км)

  Кохагура – ​​Кадена (лінія Кадена, 22,3 км)

  Кокуба – Ітоман (лінія Ітоман, 15,0 км)

  Naha – Sanbashi Niatsukaisho (вантажна лінія, 0,9 км)

Майже 30 років залізниця розвивалася, проте все змінилося.

На етапі підготовки до битви за Окінаву залізниця припинила нормальну роботу 10 липня 1944 року, коли 13 000 чоловік 9-ї дивізії імперської армії почали висадку в Наха. З наступного дня залізниця здійснювала здебільшого потяги для військових. Після повітряного нальоту 10 жовтня 1944 року, який знищив станцію Наха, а також два локомотиви, чотири вагони та шість туристичних вагонів, операція була відновлена ​​лише на початку листопада.

11 грудня 1944 року поїзд на лінії Ітоман, який перевозив зброю, боєприпаси та пальне, вибухнув з невідомої причини в Хебару . Загинули близько 210 солдатів, вісім студентів і троє залізничників, які перебували на борту. За кількістю загиблих це найбільш смертельна залізнична катастрофа в історії Японії.

Атаки ворога, що передували висадці (1 квітня 1945 р.), змусили остаточно припинити експлуатацію залізниці наприкінці березня 1945 р. Точна дата завершення роботи залізниці невідома.

Після закінчення війни залізниця так і не відновилася.

Це неймовірно — але це правда: Окінава швидко розвивалася (принаймні, як маленький острів у Тихому океані, який не встигає оговтатися від постійних атак великих імперій), і тут вже була розвинена залізниця, яка з’єднувала найбільші міста острова. Тут були працівники, які цим займалися, і люди, які використовували потяг, як повсякденний транспорт. І весь прогрес так несподівано обірвався через війну.

Я обрав собі нову мету — детально дослідити історію окінавської залізниці.

У Музеї я побачив відеопрезентацію з фотографіями, і навіть відеодокументаціями залізниці. Мені вдалося зафільмувати частину матеріалу, і невдовзі Ви зможете його побачити.

Це тільки перший пост про окінавську залізницю: поки Ви чекаєте, я збираю нову інформацію, яка скоро буде опублікована. Якщо Вас зацікавила ця тема, обов’язково зареєструйтеся на сайті. Так Ви не пропустите новий контент. Якщо ж Ви вже зробили це, поширте посилання на цей сайт у соцмережах.

Дякую за увагу!